Як працюватимуть заклади освіти при «жовтому» рівні епіднебезпеки

            Із 23 вересня Україна перейшла у «жовтий» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. У зв'язку з цим Уряд оновив карантинні умови, зокрема щодо роботи закладів освіти.

«При «жовтому» рівні відвідування закладів освіти здобувачами освіти буде дозволено за умови наявності не менш ніж у 80% працівників закладу освіти одного з обов'язкових документів. Їх перелік опублікований тут. Якщо в закладі освіти менш ніж 80% працівників, які мають один із необхідних документів, навчання має продовжуватися з використанням технологій дистанційного навчання. Підкреслюю, освітній процес триватиме в дистанційному форматі», – наголосив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

            Відповідно до постанови Уряду №1236 від 9 грудня 2020 року (зі змінами) при «жовтому» рівні епідемічної небезпеки забороняється:

• відвідування закладів освіти здобувачами освіти в разі, коли на самоізоляції через контакт із пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш ніж 50% здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;
• проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю здобувачів освіти з більш ніж однієї групи (класу) та за присутності глядачів (відвідувачів).

НЕЗАБОРГОВАНІСТЬ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ МАЄ БУТИ ПОГАШЕНА – ВІДБУЛОСЯ П'ЯТЕ ЩОТИЖВЕ ЗАСІДАННЯ МІЖВІДОМЧОЇ РОБОЧОЇ ГРУПИ

 Опубліковано: 13 вересня 2021

10 вересня ц.р. відбулося чергове щотижневе засідання Міжвідомчої робочої групи з питань погашення заборгованості із заробітної плати, на якому розглядалися питання щодо стану погашення заборгованості із заробітної плати та стану виконання доручень Кабінету Міністрів України з цих питань Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством освіти і науки України, Івано-Франківською, Луганською, Тернопільською та Черкаською облдержадміністраціями.

Міністр освіти Сергій Шкарлет: «Україна не пасе задніх у заробітних платах вчителів»

         Професія вчителя стане престижною та високооплачуваною, а український ринок відкриється для кращих іноземних закладів освіти... На виконання цих та інших «освітніх» обіцянок чекають виборці Володимира Зеленського, які уважно читали його передвиборчу програму. В реальності – все набагато складніше: зарплати вчителів зростають, але не надто стрімко, високооплачуваність професії кожен розуміє по-своєму, а іноземним вишам дозволили відкривати філії в Україні, та вони чомусь не поспішають цього робити. Чи відбуваються якісь зміни в освіті, на чиї гроші зібралися відкривати дорогий президентський університет і як МОН готується до нового навчального року в умовах пандемії, розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Слово і діло» міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Особливості навчального року 2021/2022, субвенції регіонам та вакцинація вчителів

Які перспективи повернення до дистанційної освіти з вересня 2021 року?

         Станом на зараз, в принципі, перспектив немає.

         Але осінь у нас пов'язана з похолоданням: у міжсезоння завжди зростає кількість захворювань. Не тільки на ковід, а й на звичайні гострі респіраторні хвороби. Це – перша особливість. І друга особливість, яка може вплинути на повернення до дистанційної освіти, – це розповсюдження штаму Дельта, всіх інших нових штамів коронавірусу, які взагалі виникають у світі. Тому імовірність завжди є, у будь-якому випадку.

         Все залежить від нас, від нас з вами.

         Сьогодні є норма, ініційована Міністерством охорони здоров'я, підтримана нами, що за наявності 80% вакцинованого педколективу заклади освіти будуть навчатися у повноформатному варіанті у жовтій, помаранчевій та навіть червоній зонах.

Скільки вчителів до 1 вересня планують вакцинувати?

Типові договори про надомну та дистанційну роботу: зміни в законодавстві

             Набрав чинності Наказ Мінекономіки від 5.05.2021 № 913-21 (зареєстрований в Мінюсті 6.07.2021 за №886/36508), яким затверджено типові форми трудових договорів про надомну та дистанційну роботи.

Наказом затверджено:

• типову форму трудового договору про надомну роботу;
• типову форму трудового договору про дистанційну роботу.

            Зазначені форми трудових договорів затверджені у зв’язку з прийняттям 27 лютого Закону № 1213-IX щодо запровадження двох самостійних видів (форм) роботи – дистанційної та надомної та доповненням Кодексу законів про працю України двома новими статтями:

Стаття 60-1 «Надомна робота»

            Надомна робота – це така форма організації праці, коли оплачувана робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, потрібної для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими або робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

            Головна відмінність надомної роботи: при виконанні надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінене з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу.

Стаття 60-2 «Дистанційна робота».

            Дистанційна робота – це така форма організації трудових відносин між працівником та роботодавцем та/або виконання роботи, коли робота виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

            Головна відмінність дистанційної роботи: при виконанні дистанційної роботи працівник самостійно обирає власне робоче місце та персонально відповідає за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на ньому.

            При укладенні трудового договору про надомну та дистанційну роботу обов’язковим є додержання письмової форми (п. 6-1 ч. 1 ст. 24 КЗпП).

Вкладення:

dodatki-dooprac.-do-nakazu.pdf	[ ]	5267 kB
nakaz.pdf	[ ]	100 kB

Робота на комп’ютері: нормативно-правові акти

Якими нормативно-правовими актами має керуватися роботодавець з метою створення безпечних умов праці для працівників, трудова діяльність яких пов’язана з екранними пристроями?

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З метою створення належних, безпечних і здорових умов праці при роботі з екранними пристроями роботодавець має керуватися наступними нормативно-правовими актами:

• наказом Мінсоцполітики «Про затвердження Вимог щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями» від 14.02.2018 р. № 207, який поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, організаційно-правової форми і видів діяльності та встановлює мінімальні вимоги безпеки та захисту здоров’я під час здійснення роботи, пов’язаної з використанням екранних пристроїв незалежно від їхнього типу та моделі;
• Державними санітарними правилами і нормами роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України 10.12.1998 р. № 7, що застосовуються на підприємствах, організаціях, установах незалежно від форми власності та поширюються на умови й організацію праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами  усіх типів вітчизняного та закордонного виробництва на основі електронно-променевих трубок, якими укомплектовані електронно-обчислювальні машини колективного використання та персональні ЕОМ.

Для досягнення зазначеної мети роботодавець згідно з п. 5 наказу Мінсоцполітики від 14.02.2018 р. № 207 повинен за рахунок тривалості робочої зміни організувати внутрішні регламентовані перерви для відпочинку працівників.

Перерви встановлюються відповідно до Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 року № 7.

Довідково

Для розробників програм має бути встановлено перерву для відпочинку:

• тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за комп’ютером;
• для операторів ЕОМ – 15 хвилин через кожні 2 години;
• для операторів комп’ютерного набору – 10 хвилин після кожної години роботи за комп’ютером.

Якщо виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи за комп’ютером не повинна перевищувати 4 годин.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви мають установлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4 годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.